У мене, як і у багатьох, з початком зими виникає нестримне бажання втекти кудись у теплі краї. Тому про зимову відпустку я мріяла вже давно. Країни типу Індії, Шрі-Ланки, Таїланду мене не приваблюють своєю культурою та кухнею, а я люблю відпочивати там, де мені смачно. Канарські острови радять багато туристичних сайтів, але моє уявлення про Тенеріфе до того, як ми з Ромою почали складати маршрут, було щось типу “готелі, пляжі, пальми, океан і все”. Тенеріфе ж виявився дуже цікавим островом з гарними містечками і чудовою природою. Він ідеальний для тих, хто любить багато і довго гуляти. На ньому можна як просто спокійно відпочивати, проводячи дні на пляжах, а вечори в ресторанчиках та кафе, так і обрати більш активний відпочинок, типу серфінгу чи підкорення вулкану Тейде.
Відпочинок ми запланували на січень,тож квитки купували на початку вересня, користуючись акцією WIZZ AIR. З України прямих рейсів на Тенеріфе немає і ми летіли з Катовіце (Польща) до Південного аеропорту. На Тенеріфе є два великі аеропорти, які розташовані у різних частинах острову. Переліт з Катовіце займає близько 6 годин. Візу отримували в Іспанському візовому центрі у кінці жовтня. Житло бронювали на Booking та Airbnb. Головним побажанням до житла була наявність кухні, адже планували багато готувати з місцевих продуктів.
ПЕРЕСУВАННЯ ПО ОСТРОВУ. BONO CARD.
Читаючи перед мандрівкою про Тенеріфе, майже усюди зустрічали інформацію про те, що найкраще пересуватись на авто, а громадським транспортом це робити дуже незручно та дорого, адже острів доволі великий. З огляду на те, що ані в мене, ані в Роми водійських прав немає, нам такий варіант не підходив.
У реальності все виявилось не так, як писали у статтях. Підозрюємо, що оренду машин радили ті, хто виключно машиною і пересувались. На Тенеріфе чудово розвинена система громадського транспорту. Між містечками їздять регулярні автобуси компанії TITSA. На сайті компанії можна подивитись розклад автобусів (з мобільних пристроїв краще дивіться НЕ мобільну версію сайту, бо та працює криво). Також розклад автобусів є на кожній зупинці + там же є кнопка, яка подає сигнал водію про те, що автобус повинен зупинитись і ви хочете у нього сісти. Автобуси доволі комфортні, їдять часто і розкладу дотримуються.
Для того, аби зекономити на проїзді, варто одразу ж у аеропорту купити Bono Card. Це квиток-депозитна картка, який дозволяє отримати 30% знижки на короткі відстані та 50% на довгі. Тобто, купивши картку на 25 євро, теоретично ви зможете проїхати з нею на суму близько 50 євро. Однією карткою можна користуватись кільком людям. Ціна на проїзд залежить від відстані, її можна подивитись на сайті TITSA. Оплачується проїзд при вході водію. Якщо на вашій картці не вистачає депозиту, то ви просто доплачуєте залишок готівкою. При цьому знижка все одно діє, якщо на картці лишався принаймні один євроцент. Ця картка діє і на проїзд у трамваях. За весь час мандрівки на проїзд удвох ми витратили близько 60 євро.
Ще одна з причин, через яку ми не радили б орендувати машину - ландшафт. Аби доїхати з одного містечка у інше, часто потрібно їхати гірським серпантином. Якщо ви звикли проїжджати кілометри вузенькими гірськими дорогами Карпат чи Криму і прірва через вікно у вас не викликає завмирання серця, то ок. Але якщо у вас подібного досвіду немає, ви навряд чи отримаєте задоволення від неймовірних пейзажів за вікном, - буде просто не до них...
Температура на Тенеріфе під час нашого перебування була у середньому близько 20-25 °С вдень. Зазвичай ми ходили в легкому літньому одязі, я мала з собою накидку на плечі. Правда, така температура лише на узбережжі, - чим вище в гори потрібно підніматись,тим ставатиме холодніше, тож теплими речами все ж краще запастись. Дощило лише один раз за 12 днів. В океані ми не купались, але із задоволенням засмагали на пляжі. Місцеві нам казали, що це доволі тепла зима у порівнянні з іншими роками. Тож вважаємо, що з погодою нам пощастило.
За 12 днів ми прохали навколо острова, зупиняючись на ніч у 5 різних містечках.
ПРО МІСТЕЧКА НАШОГО МАРШРУТУ
Santa Cruz став першим містом, в якому ми зупинились. До його центра ми доїхали автобусом з аеропорту. Подивившись сюжет шоу “Орел и Решка” (яке ми дуже любимо), від столиці острова нічого особливого не очікували, але зупинились там на 4 ночі через зручне транспортне розташування. Але, на диво, це місто нам дуже сподобалось. За ці 4 дні ми його дійсно полюбили.
Атмосфера міста, ресторанчики та бари
Для мене з Ромою ідеальним для відпочинку є те місто, в якому можна багато і довго блукати. І не так важлива наявність архітектурних пам’яток та музеїв, як його атмосфера. Santa Cruz саме таке місто. Вузенькі вулички, які періодично виводять тебе на площі, гучні іспанці, купа кав’ярень в яких з ранку і до вечора сидять місцеві.
Ми встигли побувати у двох закладах: Taberna Ramon та Tasca La Rebotica. Обидва в топі на Tripadvisor, але сподобався нам лише другий. Черга у Taberna Ramon свідчить про те, що цей заклад дійсно популярний. Окрім туристів, у ньому було багато місцевих. Атмосферно, гамірно, але не смачно. Я не пам’ятаю, яким був чек з цього закладу, але воно не було того вартим. Від Tasca La Rebotica залишились протилежні враження. Ми пили місцеве пиво Dorado, їли дуже смачні рибні страви і загалом чудово провели свій вечір.
А ще на початку січня у Santa Cruz стартують великі розпродажі, тому я дуже шкодувала, що в нас було лише по одному рюкзаку ручної поклажі. Там дійсно можна дешево купити речі хороших брендів.
На жаль, з трьох великих парків, які є у місті, цього разу ми потрапили лише в один. Неподалік від нашого готелю знаходився Parque Municipal García Sanabria. Ми пішли блукати ним у перший повноцінний день на острові. Прокинулись рано (все-таки дві години різниці у часі з Україною), а тому близько дев’ятої вже гуляли. На Тенеріфе прокидаються пізно, робочий день у багатьох починається не раніше десятої-одинадцятої, тому в цей час у парку було вкрай мало людей.
Парк маленький за площею, але дуже доглянутий, милий та затишний. Заплутані доріжки, ставки з рибками, гойдалки, фонтани. Було дивно бачити взимку стільки зелені та квітучих рослин. Між собою ми його називаємо тепер “суперпарк” бо в цих 6 гектарах легко забути про час і перший раз ми провели там близько трьох годин.
В Santa Cruz ми зупинялись на чотири ночі ще й тому, що звідти зручно їздити на два пляжі - Playa de Las Teresitas та Playa de Almaciga.
До Playa de Las Teresitas їхати не довго, всього за 0,75 євро автобус вас підвезе до самого пляжу, вхід на нього вільний. Це єдиний на острові пляж з насипним піском. Якщо ви не дивились на мапі де розташовані Канарські острові, то підказую - Африка не так вже й далеко від нього, ближче, аніж континентальна Іспанія. А до чого це я веду? До того, що золотистий пісок на цьому пляжі везли з Сахари. Саме тут відбулась моя перша справжня зустріч з океаном і в океані намочені ноги.
Playa de Almaciga
Так, це саме той пляж, на якому ми влаштували мені імпровізовану фотосесію. Їхати до цього пляжу треба близько години гірським серпантином до кінцевої зупинки автобуса - Almaciga. Містечко хоч і знаходиться недалеко від берега, але до пляжу треба спуститись пішки. В цю частину острова краще одягатись тепліше. Джинси, светр, зручне взуття, - і ви будете почувати комфортно, а не так як я, адже мені здавалось, що будь-якої миті мою накидку та сукню вітер забере у океан. Враження від пляжу неймовірні. Хочеться сидіти там довго довго з вином, сендвічами, загорнувшись у плед. А ще у мене тепер в мріях фотозйомки на цьому березі.
Поруч з Playa de Almaciga знаходиться ще один відомий пляж - Playa de Benijo, але до нього ми не дійшли через погану погоду. До того ж треба було знову підніматись у гори та йти по узбіччю шосе, тому відклали цей похід на наступну поїздку.
La Laguna
До La Laguna з Santa Cruz ми доїхали трамваєм. Трамвай - це один з видів транспорту, на якому треба хоча б раз за мандрівку проїхатись. Міста знаходяться не дуже далеко, але La Laguna вище у горах, тому там відчутно прохолодніше, аніж у тому ж Санта Крузі, і досить-таки вітряно. Тож, коли ми знайомились з містом, я одягала теплу худі та кутала шию шарфом.
Ми приїхали наступного дня після Ходи Трьох Царів і, на наше розчарування, абсолютно все виявилось зачиненим: кафе, крамнички, маленькі продуктові магазини і величезні супермаркети. Місто пусте і брудне після свята. Ми дивом знайшли маленькій кіоск з їжею і шкодували, що обрали для зупинки у місті не готель, а апартаменти. Містечко не велике, його можна дуже швидко обійти за кілька годин, а через те, що все було зачиненим, нам там було відверто нудно.
Puerto de la Cruz
В Puerto de la Cruz ми знайшли собі готель, у якому була можливість обрати номер з видом на океан. Це неймовірні відчуття - спостерігати за океаном зі свого номеру. Завдяки тому, що готель знаходиться на пагорбі, було не чутно машин та гулу ресторанів. На цьому балконі ми провели два чудові вечори, насолоджуючись місцевим вином та морепродуктами.
Puerto de la Cruz - місто, в якому відпочиває дуже багато людей літнього віку, переважно це німці та австрійці. Під них тут облаштована вся інфраструктура та сервіс. Місто чудове для піших прогулянок, в ньому багато гарних вуличок і можна з задоволенням блукати ними з ранку та до вечора.
Loro Parque
Loro Parque знаходиться поруч з Puerto de la Cruz. Цей зоопарк існує вже більше сорока років і засновувався як зоопарк папуг («loro» іспанською і означає «папуга»), тепер же на його території величезна кількість різних звірів, можна подивитись шоу косаток, дельфінів, морських левів. Є акваріум із підводним тунелем з акулами та скатами. Але найбільше нам сподобалась секція з пінгвінами, у неї ми повертались двічі і я півгодини чекала на те, аби подивитись, як годуватимуть малюків.
Зоопарк дуже доглянутий, враження від його відвідування просто неймовірні. На його територію можна проносити їжу та напої, фотографувати та знімати відео. Тож я дуже раджу йти туди з самого ранку і планувати пробути там цілий день до закриття.
Повертаючись назад з Lora Parque набережною, ми відкрили для себе ще кілька гарних місць. Одним з них був невеличкий Stone Garden. Я так і не знайшла інформацію про те, хто почав на тому місці складати камінці один на одному, але вийшло оригінально. Ми теж склали свою вежу, загадавши разом бажання.
Icod De Los Vinos
В Icod De Los Vinos більшість їде подивитись на драконове дерево, один з символів острова, яке росте на Тенеріфе вже близько 3000 років. На жаль, більше у місті особливо немає цікавих місць: кілька гарних вулиць і площ, кав’ярні та ресторанчики, туристичні крамнички - це все є і в інших іспанських містечках. Тож радимо заїхати сюди лише на кілька годин, без ночівлі.
Costa Adeje
Costa Adeje знаходиться на самому півдні острова. Це одне з найтуристичніших міст, де щільно розташовані один до одного готелі, немає історичної частини міста. Переважно сюди їдуть туристи на all inclusive. Воно стало останньою точкою нашого маршруту, звідти дуже зручно їхати у аеропорт.
В Costa Adeje знаходиться два великі аквапарки - старіший Aqualand та новий Siam Park, з цих двох ми обрали другий. На жаль, нам не пощастило з погодою і був доволі похмурий день, тому відчувалась прохолода. У великому байсейні аквапарку воду прогрівають до 24°С і я з задоволенням настрибалась на хвилях, які там запускають. А от на річках та гірках кататись було прохолодно. Зате взимку у аквапарку не дуже багато людей, просторо. Тож для відвідування просто потрібно обирати теплий сонячний день. Про містечка на цьому все.
Ще кілька речень про наше харчування на Тенеріфе. Окрім кафе, ресторанчиків, ми часто купували продукти у супермаркетах. Ціни тут цілком порівняні з українськими, а деякі продукти й дешевші. З того, що ми найчастіше клали у свій кошик і що я раджу вам: місцеві фрукти, сири, соуси, свіжі морепродукти, ріохські вина та місцеве пиво Dorado. Не раджу купувати рибні консерви та мариновані сосиски в банках. Вуличної їжі на острові ми так і не зустріли.
Дуже важко якось зробити підсумки нашої поїздки. У мене просто величезне бажання повернутись туди знову, бо там мені цікаво, тепло, смачно і лишилось дуже багато місць, в яких ми не встигли побувати за ці 12 днів зими на Тенеріфе.
Якщо у вас будуть питання після моєї розповіді - пишіть мені у FB!
